У 1991 році закінчила Бериславське педагогічне училище, у 2000 році - Херсонський державний університет за спеціальністю "Початкове навчання".
У 2008 році нагороджена грамотою управління освіти Херсонської міської ради.
У 2011 році нагороджена грамотою управління освіти і науки облдержадміністрації.
У 2013 році нагороджена Почесною грамотою Херсонського міського голови.
ЕССЕ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ
Ранок… Я заходжу у рідну школу, озираючись, радію її відродженню і розумію, що все, що я роблю – правильно.
«Робити все можливе, а інколи й неможливе для того, щоб досягти найкращого результату», стало моїм девізом протягом моєї діяльності.
Моя педагогічна діяльність розпочалася у 1991 році Херсонській школі І-ІІІ ступенів № 19 (випускницею якої була) на посаді вчителя початкових класів. З 1994 р. на цілих 16 років рідною мені стала Херсонська школа № 5, в якій я почала працювати вчителем початкових класів, а у січні 1999 року була призначена заступником директора.
У серпні 2013 виповнилося 3 роки з того часу, як мені було довірено очолити Херсонську школу І ступеня № 25.
В мене повірили, і я не могла підвести.
Хтось пишається тим, що вдалося відкрити другий комп’ютерний клас, зробити євроремонт за рахунок спонсора, виграти гранд, закупити мультимедійне обладнання; а я пишаюся своїми вчителями, які сьогодні здатні активно творити, а не просто працювати.
Для будь-якого керівника найголовніше, щоб колектив, яким він керує, був працездатним, діяльним, творчим, любив дітей, умів та хотів з ними працювати.
Я прагну, щоб мої взаємовідносини з колегами будувалися на довірі та повазі один до одного.
На жаль, з перших днів мого керівництва більшість вчителів не хотіла жодних революцій.
З часом у колектив влилися нові педагоги, більшість з яких – молоді, готові змінюватися та приймати нові зміни у сучасній освіті.
А інші? Ті, хто відпрацював у школі 15-20 років? Працюють і вони з вогником. Приємно чути слова старожилів: «Сьогодні у нашій школі ХОЧЕТЬСЯ працювати».
Як же вдалося цього досягти? Є таке прислів’я «Нова мітла по-новому мете». Я не просто «мела по-новому», я прислухалася до того, що цінного було у практиці закладу до мого приходу. Тому, «прибираючи», творила. Не руйнуючи, а зберігаючи, зміцнюючи все хороше й цінне.
Головне моє кредо, як керівника, – школа – територія дитинства.
Крім того, головним вважаю конструктивне співробітництво з батьками, створення своєрідного альянсу родини і школи. Повна прозорість діяльності керівника. Лише тоді тобі повірять і тільки тоді можна успішно здійснювати управління школою.
Як директор школи найактуальнішими завданнями стратегічного розвитку школи я визначила: зміцнення матеріально-технічної бази, створення позитивного іміджу школи та розширення мережі закладу.
Щорічно приміщення нашої школи та подвір’я стають більш сучасними, комфортними та затишними.
Наша школа - унікальний у місті заклад, у якому навчаються лише учні початкових класів. Зручне розташування - у центрі міста. Бути схожою на інші заклади, які її оточують – недоцільно та неактуально.
Оскільки питання формування здорової нації останні роки підіймається на найвищий рівень у державі, а початкова школа закладає фундамент у формуванні компетентностей, зокрема бережливого ставлення до свого здоров’я, то й основний напрям роботи закладу визначився сам по собі - формування здоров’язбережувальної компетентності учнів.
Саме тому народилася ідея створити на базі школи експериментальний майданчик. Я тоді мало ще розуміла, що означає «експеримент», та бажання моє було підкріплено розумінням та підтримкою колективу. За півроку було змінено чотири наукових керівника нашого експерименту та, нарешті, тема була чітко визначена, а програма затверджена.
Так, з 1 січня 2012 року наша школа стала такою, що впроваджує експеримент обласного рівня з теми «Формування здоров’язбережувальної компетентності вчителя та учня початкової школи» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри теорії і методики дошкільного виховання та початкового навчання КВНЗ «ХАНО» Комінарець Тетяни Вільямівни.
Другий рік ми працюємо у режимі експерименту – два зовсім непростих роки. Тепер я розумію, що експеримент у школі – це важка, але цікава робота, яка передбачає передусім постійну дослідницьку роботу усього колективу, націлену на результат та виконання стратегії розвитку освіти до 2021 року, Державного стандарту загальної початкової освіти та Нових соціальних ініціатив Президента України В.Ф.Януковича щодо формування здоров’язбережувальної компетентності вчителя та учня початкової школи шляхом набуття навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
З 1 вересня 2012 року школа відкрила свої двері для дітей з особливими освітніми потребами. Спочатку це були класи інтенсивної педагогічної корекції (на сьогодні таких класів у нас три). А з цього року на базі 4-А класу організовано навчання 2 дітей на інклюзивній основі.
Ми ростемо у власних очах та удосконалюємося кожного дня!
Поступово, виступи на телебаченні, статті у місцевих газетах, співпраця із громадськими організаціями, - дали позитивний поштовх до перелому у свідомості громадян міста щодо іміджу нашої школи.
Сьогодні йдуть у заклад, бо побачили власними очима позитивні зміни, які відбуваються останні роки, дізналися про школу від батьків учнів та випускників школи, сусідів, родичів, читали у газетах, завітали на шкільний персональний сайт.
Сайт школи… Окреме питання…
Коли мене призначити очолювати школу № 25, тоді ще там не було навіть Інтернету, що вже говорити про власний сайт… У цьому нам допоміг випускник нашої школи Антошевський Олександр Миколайович, який працює начальником ЦТУ ХФ ОАО «Укртелеком». 3 квітня 2011 року веб-сайт нашої школи розпочав свою активну роботу.
Сьогодні я розумію, що на мені, як КЕРІВНИКОВІ, лежить велика відповідальність за сучасну освітню діяльність закладу: якісне виконання замовлення батьківської громади, створення комфортних умов та стимулювання творчої активності педагогів, компетентність випускників школи, розвиток їх творчих здібностей, змістовну організацію позакласного та позашкільного життя вихованців, підтримання позитивного іміджу школи.
Я – директор школи, - а це означає, що я: організатор освітнього середовища, вчитель, вихователь, стратегічний та тактичний менеджер, адміністратор, колега, менеджер з якості та персоналу, інноваційний менеджер, дидакт; дипломат, психолог, конфліктолог, толерантолог, правознавець, посадова особа, роботодавець; а ще - економіст, бухгалтер, платник податків, ревізор, підприємець; господарник, інспектор з техніки безпеки, санітарний лікар, будівельник, прораб, годувальник…
Мабуть, цей перелік можна продовжувати й далі. Та, передусім, я - ЛЮДИНА зі своїми плюсами й мінусами.
Кожен день у школі - це радість. Я з гордістю стверджую, що займаюся улюбленою справою. Поруч зі мною працюють успішні вчителі. Моя робота – це частина мене, це ЗНАЧУЩА частина мого життя.
Я щиро вдячна своїй родині за те, що вона підтримує та допомагає мені.
Кожного ранку, коли я заходжу у рідну школу, - розумію: все, що я роблю – правильно!
